Ситуація з дикими популяціями в Україні достеменно невідома через те, що майже не відбуваються дослідження їхньої чисельності, які давали б можливість робити висновки в національних масштабах, повідомляє WWF-Україна.

Вчені моніторять стан лише дуже обмеженої кількості видів. Він не охоплює навіть ті з них, які охороняються Червоною книгою України та міжнародними угодами, нарікають там.

Водночас екологи повідомляють про неконтрольований відстріл великих тварин, чиї популяції відтворюються дуже повільно: рисів, бурих ведмедів, лосів.

"Експерти WWF-Україна проаналізували дані про стан популяцій рисі та ведмедя за останні 10 років і виявили, що їхня чисельність не зростає, попри довготривалий охоронний статус (ведмідь включений до Червоної книги України у 2003 році, рись - 1994-му)", - відзначають екологи.

Проблеми є і в українських річках.

Наприклад, щороку до липня у Дунаї відбувався скат молоді осетрових. Але в цьому році українські науковці та рибалки фіксували лише поодиноких особин. Найбільш вірогідна причина поганого нересту - зниження водності Дунаю.

Що робити?

У WWF-Україна радять збільшити кількість природних територій в Україні.

Зокрема категорично заборонити орання заплав річок, луків та залишків степу.

Крім того, до стану природних територій (боліт, луків, степу, лісу) можна повернути частину малоефективних для агровиробництва орних земель - за деякими оцінками, це близько 10 млн га.

Також потрібно заборонити дренаж природних територій по всій країні, бо вони через це висихають, і взятся за масштабне відновлення природних боліт і торф'яників, особливо на Поліссі.

Є й ника інших рекомендацій: треба боротися з браконьєрством, зменшити використання хімікатів у аграрному секторі (що, впливає, наприклад, на бджіл) і загалом запровадити систему моніторингу біоресурсів.

Загалом же екологи радять людству переходити до "сталого розвитку" - більш продуманого та менш руйнівного для довкілля, зменшити відходи та розвинути "більш здорові та дружні до природи харчові звички".