Проблема переходу від традиційного до органічного використання земельних ресурсів в Україні дуже актуальна. Українські чорноземи — це можливість для українців бути заможними за умови, що до них буде дбайливе ставлення і правильно прикладений інтелектуальний потенціал. За умов надмірного антропогенного навантаження увагу привертають екологічно чисті ґрунти. Вони є основою для вирощування сільськогосподарської сировини і виробництва органічних та безпечних продуктів харчування.

Нині визначають п’ять основних шляхів розвитку виробництва органічної продукції:

  • великотоварне з високим інвестиційним залученням органічне виробництво (модель діє у США);

  • дрібнотоварне органічне виробництво з низьким інвестиційним залученням, експортоорієнтоване з високим соціальним значенням (модель діє у країнах Африки);

  • дрібно- та середньотоварне органічне виробництво зі значною фінансовою підтримкою з боку держави (модель діє у країнах ЄС);

  • органічне тваринництво за умов випасного способу утримання (модель діє в країнах Океанії та Австралії);

  • змішані форми, які визначаються рівнем та сприятливістю державної підтримки, внутрішнім та туристичним попитом та експортними можливостями країни.

4-5 млн га можемо використовувати на органічне землеробство

На сьогодні загальна площа сільськогосподарських земель в Україні становить 41,557 млн га, або 70,9% всієї території держави (40% світових запасів чорноземів). Притому сільськогосподарська освоєність території досягла 71%, а ступінь розораності земель — 53,6% (при гранично допустимому рівні в 40%).

Сучасне використання сільськогосподарських угідь не відповідає вимогам раціонального землекористування. У більшості господарств землеробство ведеться з повним ігноруванням законів повернення ґрунту поживних речовин, винесених з урожаєм. Як наслідок, відбувається зниження родючості ґрунтів, особливо небезпечних масштабів набула їх деградація.

Проте антропогенне забруднення територій в Україні має не суцільний, а локальний характер. Рівень забруднення на деяких земельних площах значно нижче порівняно з країнами Західної Європи. Крім того, Україна має хороші перспективи у вирощуванні органічної сільськогосподарської сировини, оскільки протягом останніх років різко скоротилося внесення мінеральних добрив, застосування хімічних засобів захисту рослин у результаті дефіциту обігових коштів у сільськогосподарських товаровиробників. Загальна площа українських земель сільгосппризначення, яка може бути використана для отримання органічної продукції в середньому становить 4-5 млн га. Для порівняння: загальна площа угідь, які використовуються для виробництва органічної продукції у країнах Європейського Союзу, становить 3,8 млн га.

Поетапний підхід

Застосування органічних методів і технологій у сільському господарстві одночасно вирішує проблеми деградації довкілля та збідніння суспільства, і, тим самим, розширює можливості для міжнародного експорту. Органічне сільське господарство надає країнам можливості доступу до зростаючих міжнародних ринків, створення нових і більш прибуткових робочих місць, розвитку нового бізнесу та агротуризму, пристосувань до зміни клімату, відродження сільської місцевості та зростання природного капіталу, від яких залежать перспективи сталого економічного розвитку і збільшення добробуту.

Органічне виробництво є методом сільського господарства, заснованим на ефективному використанні всього комплексу місцевих умов і ресурсів. В Україні така форма господарювання може бути надзвичайно сприятлива для сталого соціально-економічного та екологічного розвитку, оскільки відрізняється низьким рівнем собівартості і високою економічною ефективністю. Ринок продукції органічного сільського господарства є дуже перспективним і недостатньо розвиненим, тому відкриває перед національними виробниками та експортерами широкі горизонти. Однак під час порівняння динаміки місця України в світі щодо наявних площ сертифікованих земель для ведення органічного виробництва, то в останні роки з 18-го наша країна перемістилась на 21-е. Найбільшою популярністю серед національних виробників органічних продуктів користуються злакові (площі землі — 133,5 тис. га), олійні культури (площі землі — 41 тис. га) та овочі і фрукти (площі землі — 5,5 тис. га). У свою чергу, за рівнем виробництва наведених культур Україна займає 7-е, 5-те та 9-те місце в світі.

Але виникає питання, наскільки реально ведення органічного сільського господарства в умовах України, і чи будуть національні аграрії отримувати стійкий дохід від виробленої органічної сільськогосподарської продукції.

Економічне обґрунтування доцільності впровадження органічного способу виробництва передбачає аналіз кількох етапів (рис. 1).

Рис. 1. Етапи для визначення економічної ефективності

виробництва органічної продукції

На першому етапі слід провести повний аудит земельної ділянки щодо вмісту гумусу, мінеральних та органічних речовин, рН, залишків агрохімікатів, з’єднань фосфору та калію. Вагоме значення має аналіз впливу промислових підприємств як джерела забруднення сільськогосподарських угідь шкідливими речовинами, автомобільних доріг з інтенсивним рухом транспорту, сміттєзвалищ та складських приміщень, на яких зберігаються отрутохімікати та непридатні та заборонені для використання пестициди та оцінити ризики від такого сусідства для ділянки та культур, які планується вирощувати із застосуванням вимог до органічного землекористування. На цьому ж етапі визначається доцільність другого етапу — стабілізаційний період та проведення ряду агротехнічних заходів для можливості застосування перехідного періоду.

Для того щоб мінімізувати втрати врожаю, був запропонований етап запровадження органічного землекористування — стабілізаційний період — період часу, необхідний для проведення комплексу агрохімічних та меліоративних заходів, спрямованих на ліквідацію негативних наслідків попереднього землекористування та покращення або стабілізацію якісного стану ґрунтів з метою зменшення економічних збитків через зниження урожайності культур під час перехідного періоду.

Такий варіант вимагає додаткових витрат часу і коштів, проте це є необхідним для вирощування органічної сільськогосподарської продукції на землях, які постраждали від неконтрольованої безгосподарницької діяльності аграріїв, і дозволить уникнути або принаймні мінімізувати збитки господарства у перехідний період. Було розраховано, що на виконання робіт під час стабілізаційного періоду для підвищення якісного стану ґрунтів 1 га сільськогосподарських угідь необхідно до 79 тис. грн/га. Величина таких витрат, як правило, є визначальною при прийнятті рішення переходу до органічного виробництва.

Якщо ж господарство щороку забезпечувало позитивний або принаймні бездефіцитний баланс поживних речовин, в достатній кількості вносилися органічні та мінеральні добрива, дотримувались сівозміни та всі правила землеробства, то землі, швидше за все, не потребуватимуть проведення стабілізаційних заходів. Варіант переходу господарства до органічного землекористування не потребуватиме проходження другого етапу, тому буде менш фінансово витратним, а третій етап буде обмежений терміном перехідного періоду в 3 роки.

Детальніше  про перехідний період

Відповідно до термінології Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», №425-VII редакції від 05.04.2015 року перехідний період — це період переходу від виробництва традиційної (неорганічної) продукції (сировини) до виробництва органічної продукції (сировини). Перехідний період починається з моменту подачі фермером чи представниками підприємства до сертифікаційного органу заявки на сертифікацію земель.

Терміни перехідного періоду для рослин:

  • Однорічні культури — для земельних ділянок, де вирощуються культури, котрі не використовувались щонайменше протягом двох років до посіву.

  • Багаторічні культури, крім фуражних, — землі не повинні використовуватись щонайменше протягом трьох років до першого збору врожаю органічних продуктів.

  • На корм для лук і пасовищ чи багаторічних фуражних культур — щонайменше протягом двох років до початку використання як органічні корми.

Найбільш економічно вигідним за коштами і часом є варіант переходу до органічного землекористування на землях, які тривалий час не оброблялися. В результаті такого природного відновлення агрохімічний стан земель стабілізується або і покращується природним шляхом без втручання людини. До того ж, перехідний період у такому випадку може бути скорочений до 2 років.

На третьому етапі слід врахувати, що весь урожай, отриманий протягом року з офіційного початку перехідного періоду, вважається традиційним, урожай, отриманий після 12 місяців дотримання правил ведення органічного виробництва, маркується як продукт перехідного періоду, і лише урожай рослинних культур, вирощений через 2 роки з початку перехідного періоду маркується та реалізується як органічний.

Сертифікація та економіка

Четвертим етапом є безпосередня сертифікація визначеної ділянки для ведення органічного землеробства з наданням права маркувати вирощену продукцію як органічну. Орієнтовна вартість сертифікації земель, придатних для вирощування органічної продукції з посівною площею до 1000 га, становить 1,5-2 тис. євро.

Ефективність ведення органічного землекористування на п’ятому етапі визначається витратами на сертифіковане насіння, добрива та засоби захисту рослин, а також рівень урожайності культур, які вирощуються на сертифікованих землях. Існує стійка впевненість у тому, що урожайність культур, які вирощуються відповідно до правил ведення органічного землеробства, нижча, ніж культур, які вирощуються із застосуванням інтенсивних методів. Але дослідження швейцарсько-українського проекту «ЕкоФінЛан» свідчать про те, що під час порівняння урожайності озимої пшениці та ярого ячменю, вирощених традиційним та органічним способами, витрати на вирощування 1 ц органічних озимої пшениці та ярого ячменю становить відповідно 76,9% та 55,6% від витрат на вирощування традиційним способом (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняння економічної ефективності вирощування

озимої пшениці та ярого ячменю органічним та традиційним способами 

За результатами проведених досліджень можна зробити висновки, що незважаючи на те, що урожайність озимої пшениці, вирощеної органічним способом, нижча, отриманий прибуток від її реалізації як органічної, вищий, а витрати на обробіток 1 га — менші. Щодо ярого ячменю, то урожайність його, вирощеного органічним способом, виявилась навіть більша, ніж традиційним. А прибуток від реалізації органічного ярого ячменю збільшився майже вдвічі. Є дослідження, які засвідчують про зниження урожайності культур, але прибуток господарства підвищується за рахунок економії на хімічних добривах, зниження витрат на енергоносії та підвищеній ціні реалізації органічної продукції порівняно з продукцією, вирощеною традиційним способом.

Щодо формування ціни на органічну продукцію, то її вартість, порівняно з продукцією, вирощеною традиційним способом, залежить від насиченості такою продукцією ринку та купівельної спроможності населення. Але, як правило, органічна продукція має вартість вищу від традиційної на 30…60%, в деяких регіонах певні види органічної продукції мають ціну на 70-100% більшу, ніж традиційна продукція.

На останньому шостому етапі при розрахунку економічної ефективності виробництва органічної продукції слід врахувати, що згідно з вимогами до органічної продукції господарство, яке її вирощує/виробляє, повинно проходити процедуру сертифікації щороку. Тому на шостому етапі орієнтовна вартість ресертифікації земель, придатних для вирощування органічної продукції з посівною площею до 1000 га, становить 1,5-2 тис. євро щороку.

Як висновок можна зазначити, що під час розробки бізнес-плану та обґрунтування економічної ефективності переходу господарств на органічний спосіб землекористування слід враховувати витрати на проведення аудиту земельної ділянки та лабораторних досліджень визначення якісних показників ґрунтів, на стабілізаційний період, якщо результати аудиту свідчать про його доцільність на перехідний період тривалістю від 2 до 3 років, сертифікацію земельної ділянки, витрати на сертифіковані насіння, добрива, засоби захисту та інші необхідні складові для вирощування органічних культур, вартість органічної культури чи продукції з неї, на ринку країни чи регіону, де планується реалізація та витрати на щорічну ресертифікацію.

Крім того, при прийнятті рішення про впровадження органічного способу землекористування слід керуватись не лише економічним ефектом, а враховувати ще соціальний та екологічний ефект, який буде мати місце. А саме до соціальних ефектів слід віднести:

  • підвищення соціальної відповідальності бізнесу;

  • підвищення екологічності, якості та безпечності продукції, вирощеної/виробленої органічним способом;

  • підвищення свідомості споживачів та формування засад здорового способу життя;

  • створення нових робочих місць та відродження села. До екологічних ефектів слід віднести наступні:

  • відтворення родючості ґрунтів;

  • покращення стану навколишнього середовища;

  • забезпечення збереження притаманної біоти та біорізноманіття у регіоні ведення органічного землекористування.

Зазначені ефекти мають здатність підсилювати один одного в поєднанні мати більш суттєвий загальний ефект для територій, регіону та країни.

АГРОТУРИЗМ

Радіоактивний туризм

333
У Міністерстві інфраструктури України готуються до запуску туристичного маршруту водним транспортом Київ-Мозир-Київ. Перше судно збираються запустити вже в кінці квітня цього року. Таким чином,...

Україні потрібно розвивати сільський туризм на законодавчому рівні

497
В Україні необхідно якнайшвидше впровадити законодавче забезпечення сільського туризму. Про це йшлося під час семінару «Основи ферських знань з надання гостинності особистим селянських...

Агротуризм в Україні розвиватиметься з допомогою Франції

503
Підтримка розвитку агротуризму здійснюється в рамках двостороннього співробітництва між Україною та Францією, і наш європейський партнер займається проектом технічної допомоги. Як зауважив радник з...

Сільский туризм в Україні може приносити до півмільярда доходу

591
В Україні агротуризм лише починає зароджуватися у той час, коли у США та Європі він розвивається вже понад 35 років. Щороку цей напрямок стає все більш популярним, цьому сприяє глобальна урбанізація...

В Україні стрімко зростає ринок агротуризму

288
Якщо в Європі агротуризм розвивається вже кілька століть, то в Україні – від сили років 15, пише Інформатор . І хоча українським сільським господарствам в основній масі ще далеко до європейських...

2020 рік оголошено роком сільського туризму

257
Національна туристична організація України оголосила 2020 рік – роком сільського туризму. До сільського туризму належить і екотуризм, і відвідання різних місцевостей і різних громад, тощо. Загалом...